Битва під Пилявцями  — переможна битва української армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, проти польських військ під Пилявцями в ході національно визвольної війни українского народу 1648-1654 років.

Протягом серпня 1648 польський уряд для придушення всенародного повстання українського повстання очоленого Б.Хмельницьким сформував армію в районі Глинян (поблизу Львова). Це Польське військо мало 100 гармат і нараховувало 32 тис. шляхетського ополчення, 8 тис. німецьких найманців і 50 - 60 тис. шляхетських слуг і обозної «челяді».

Для керівництва військом було обрано трьох полководців (регіментарів) — князя Домініка Заславського, коронного підчашого Миколу HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3"Остророга і зовсім юного коронного хорунжого Олександра HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9"Конецпольського.

Однак жоден із них не був досвідченим полководцем. Князь Домінік був відомий своїм багатством і зманіженістю, Микола Остророг пишався вченістю. Хмельницький глумливо іменував цих воєначальників «перина», «латина» і «дитина.

На початку вересня коронне війська виступило з місць свого базування на Волинь. Назустріч йому  рушила українська армія (біля 30 тис. чоловік) і загін буджацьких татар (біля 600 чоловік).

Під Пилявцями, на правому березі ріки Ікви українське військо збудувало добре укріплений табір. Окремо, на лівому фланзі головних сил української армії, розташувалась кіннота Максима Кривоноса. Козацька піхота, зайняла греблю, що сполучала обидва береги річки і збудувала на ній шанці.

9(19) вересня 1648 надійшло польське військо і стало табором на протилежному березі річки.

Вирішальна битва розпочалась   11(21HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/11_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F") вересня 1648 запеклими боями за греблю через річку Ікву.

Вранці 13(23) вересня 1648 українська армія вишикувалась в бойові порядки на полі бою.

Козацькі полки швидко повністю оволоділи греблею, перейшли на лівий берег і почали шикуватись у бойові порядки.

Не витримавши натиску і піддавшись всезростаючій паніці, польські війська почали безладно відступати.

Під вечір в погоні за ворогом українська піхота на чолі з гетьманом Б. Хмельницьким дійшла аж до перших рядів польського табору.

В ніч на 14 (HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/14_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F"24) вересня 1648 польське командування розпочало відступ, який незабаром перетворився в панічну втечу.

Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн злотих.

Блискуча перемога української армії в Пилявецькій битві мала велике воєнно-політичне значення.

В результаті Пилявецької битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і 

Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.

Після перемоги під Пилявцями польську шляхту в Україні ще довго глузливо називали «пилявчиками”.