Тема: Геологічна будова. Східно-Африканські
розломи земної кори.
Рельєф
материка: рівнини, гори, плоскогір`я, нагір'я.
Закономірності
розміщення корисних копалин.
Мета:
поглибити в
учнів поняття про зв’язок геологічної будови,
рельєфу та родовищ корисних копалин;
сформувати в учнів
систему знань про особливості розміщення
форм рельєфу та
корисних копалин на території
Африки; удосконалити практичні
навички учнів працювати з картами атласу.
Хід уроку
1.
Організаційний момент.
2.
Актуалізація опорних знаннь і вмінь.
Фронтальна бесіда.
-
Дайте характеристику географічного положення материка;
-
Охарактеризуйте берегову лінію материка;
-
Пригадайте, на якій літосферній плиті знаходиться материк
Африка, покажіть на карті межі літосферної плити;
-
Назвіть дослідників, що досліджували Африку.
3.
Вивчення нового матеріалу.
Розповідь учителя.
У
рельєфі Африки переважають рівнини, плато і плоскогір'я, що лежать на висоті
200-
За
плоскогір'ям Азанде лежить западина Конго, обмежена з заходу
Південно-Гвінейською височиною, з півдня - плоскогір'ям Лунда-Катанга, зі сходу
- Східно-Африканським плоскогір'ям, на якому височать найвищі вершини Африки -
гора Кіліманджаро (
Найбільше
піднята і роздроблена східна окраїна Африки у межах активізованої ділянки
платформи (Ефіопське нагір'я, Східно-Африканське плоскогір'я), де простягається
складна система східно-африканських розломів. У піднятих областях Високої
Африки найбільшу площу займають цокольні рівнини і цокольні брилові гори, що
обрамляють западини Східної Африки (у т.ч. Рувензорі) і Катанги. У Низькій
Африці цокольні хребти і масиви простягаються уздовж узбережжя Гвінейської
затоки, виступають у Сахарі (у нагір'ях Лхаггар, Тібесті, хребет Етбай). Лавові
плато і конуси поширені на Ефіопському нагір'ї і в Східній Африці
(Кіліманджаро, Кенія й ін.), вінчають вершини Ахаггара і Тібесті, є в Судані
(м. Марра), Камеруні (вулкан Камерун, гори Адамава), перекривають Драконові
гори в Лесото.
Запитання на клас:
1.
Чому, на вашу думку, в основі рельєфу Африки переважають
рівнини, плато і плоскогір'я, і при цьому по середній висоті материк займає
третє місце після Антарктиди і Євразії?
Учні висловлюють свої гіпотези, правильні відповіді
відбираються, і доповнюються вчителем.
Геологічна
будова і корисні копалини.
Геологічна будова А. нескладна. Майже весь материк А.
являє собою древню платформу, на якій після протерозойської ери горотворні
процеси не відбувалися. Лише на пн. та пд. окраїнах материка розташовані молоді
гірські системи (Атлаські, Капські гори). В основі африканської платформи
залягає комплекс докембрійських кристалічних порід, зібраних у складки і
прорваних різними за віком інтрузіями гранітів, гранодіоритів, габро тощо.
Палеозойські породи залягають на докембрії, місцями на кислих лавах і
представлені комплексом пісковиків, сланців, доломітизованих вапняків та інших
порід. Породи палеозою слабо дислоковані. Протягом палеозойської ери
африканська платформа була внутр. частиною великого південного континенту,
відомого під назвою Гондвани. Мезозойська серія порід представлена
континентальними утвореннями, складеними з різних пісковиків, глин, мергелів та
ін. Мезозойська товща порід збагачена підземними водами, особливо в Сахарі.
Палеогенові і неогенові відклади поширені гол. чин. на Пн. від екватора і
представлені еоценовими вапняками та континентальними і лагунними відкладами.
Визначним геологічним явищем на африканському континенті є грандіозні розломи,
розташовані в сх. частині. Мінеральні багатства А., що пов'язані гол. чин. з
докембрійськими утвореннями, представлені значними родовищами золота, олова,
молібдену, хромітів, азбесту, торію, вольфраму, урану та алмазів. Гнейсова
товща А. багата на графіт, особливо на о. Мадагаскар. Кембрійські утворення
дуже багаті на родовища мідястих пісковиків (район Бельг. Конго, Пн. Родезії),
які містять також кобальт і уран. Значні родовища урану відомі в Пд. А. З
покладами верхнього палеозою та мезозою пов'язані родовища вугілля. В Бельг.
Конго і Пд.-Африканському Союзі в мезозойських кімберлітах містяться кристали
алмазів. По добуванню алмазів А. займає перше місце серед зарубіжних країн. В
останні роки виявлено значні родовища нафти і горючого газу в Сахарі, Алжирі,
Марокко, Тунісі, Анголі, Камеруні, Єгипеті та Нігерії. В крейдових і
палеогенових відкладах Пн. А. відомі багаті родовища фосфоритів.
Майже
вся Африка, крім Атлаських гір на північному заході і Капських гір на крайньому
півдні, являє собою стародавню платформу, що включає також Аравійський
півострів і о. Мадагаскар із Сейшельськими островами. Фундамент цієї
Африкансько-Аравійської платформи, складений породами докембрію, здебільшого
складчастими і метаморфізованими, виступає у багатьох районах Африки - від
Антиатласу і Західної Аравії до Трансваалю. У складі фундаменту відомі породи
усіх вікових підрозділів докембрію - від нижнього архею (більше 3 млрд. років)
до верхів протерозою. Консолідація більшої частини Африки завершилася до середини
протерозою (1,9-1,7 млрд. років тому); у пізньому протерозої розвивалися лише
периферичні (Мавритано-Сенегальська, Аравійська) і деякі внутрішні
(Угарта-Атакорська, Західно-Конголезька, Намакваленд-Кібарська) геосинклінальні
системи, і до початку палеозою вся площа сучасної платформи була стабілізована.
На
ділянках ранньої консолідації відклади пізнього, а місцями навіть раннього або
середнього протерозою уже відносяться до платформного чохла. Породи раннього
докембрійського фундаменту представлені різними кристалічними сланцями,
гнейсами, метаморфізованими вулканічними утвореннями, які на значних площах
заміщені гранітами. Для них характерні родовища залізних руд, золота (у зв'язку
з гранітами), хромітів (в ультраосновних породах). Великі скупчення золота й
уранових руд відомі в уламкових породах основи осадового чохла на півдні
Африки. Більш молоді, слабо метаморфізовані породи верхнього протерозою
вміщують поклади олов'яних, вольфрамових (у гранітах або поблизу них), мідних,
свинцевих, цинкових і уранових руд.
До
початку юри відносяться потужні вулканічні виливи і виверження основної
(базальтової) магми, найбільше поширені у Південній Африці, але ще
зустрічаються і на заході Північної Африки. До цього ж часу (кінець юри)
відноситься оформлення сучасних контурів Африки, пов'язане з опусканням по
розривах дна Індійського й Атлантичного океанів і утворенням системи
периокеанічних прогинів, що містять значні поклади нафти і газу (Нігерія,
Габон, Ангола й ін.). Мадагаскар відокремився від континенту наприкінці
палеозою. У цей же час відбувається інтенсивне занурення сучасного узбережжя
Тунісу, Лівії з утворенням покладів нафти у крейдових і еоценових відкладах. У
середині і кінці крейди значна трансгресія охопила Сахарську плиту: виникли
морські протоки, що з'єднали Середземне море з Гвінейською затокою і
проіснували до середини еоцену.
Африка
має великі запаси залізних руд (загальні запаси оцінюються приблизно у 16-23
млрд. т), марганцевих руд (близько 400 млн. т), хромітів (500-700 млн. т),
бокситів (3,3 млрд. т), міді (достовірні і ймовірні запаси близько 48 млн. т),
кобальту (0,5 млн. т), фосфоритів (26 млрд. т), олова, сурми, літію, урану,
азбесту, золота (Африка дає близько 80% сумарного видобутку), платини і
платиноїдів (близько 60% видобутку), алмазів (98% видобутку). Після 2-ї
світової війни на території Африки (переважно в Алжирі, Лівії і Нігерії)
виявлені великі запаси нафти (загальні запаси оцінюються в 5,6 млрд. т) і
природного газу.
4.
Узагальнення і систематизація
вивченого матеріалу.
Нанести на контурну карту
основні форми рельєфу та корисні копалини.
5.
Підсумки уроку, аргументація оцінок.
6.
Домашнє завдання.