Могутність і занепад папства.

Мета уроку:продовжити ознайомлення із темою "Релігійно-церковне життя середньовічної Європи", розглянути діяльність церкви в Європі в середньому та пізньому Середньовіччі; з’ясувати причини, хід та наслідки хрестових походів; розкрити причини утворення лицарських орденів та проаналізувати значення їх діяльності для середньовічної Європи,

• розвивати вміння аналізувати та систематизувати історичні події та факти, а також опрацьовувати матеріал, працювати з картою, з історичними документами;
• виховувати любов до історії та толерантне ставлення до релігій.

Основні поняття та терміни: клюнійці,папство, папська область,хрестові походи, духовно-рицарські ордени, духовно-рицарські ордени тамплієри (храмовники), госпітальєри, тевтонці,єретик, інквізиція, інвестура, симонія, єресь, альбігойці, чернечий орден, катари, вальденси, авіньйонський полон 

Основні дати та події:

1095 - заклик папи Урбана ІІ у м Клермоні до війни з мусульманами

1096— 1099 рр. - перший хрестовий похід

1147— 1149 рр. - другий хрестовий похід

1189— 1191 рр. - третій хрестовий похід

1202— 1204 рр. - четвертий хрестовий похід

1217— 1221 рр. - п'ятий хрестовий похід

1228— 1229 рр. - шостий хрестовий похід

1248— 1254 рр. сьомий хрестовий похід

1270 р. - восьмий хрестовий похід

1309-1377 - "авіньйонський полон" пап

756р.- заснування Папської держави, що збереглася і донині (Ватикан)

1059 р.- клюнієць, монах Гільдебрант домігся від Латеранського собору рішення про невтручання світської влади в обрання пап і став папоюГригорієм VII.

Особа в історії:

Урбан ІІ,Олексій ІІ Комнін, ,Салах ад Дін, Пєр Вальдо, Томас Торквемада, Інокентій ІІІ.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

• назвати час Хрестових походів;
• показувати на карті напрямки хрестових походів та місцезнаходження держав хрестоносців;
• пояснювати і застосовувати поняття «чернечий орден»;
• описувати хрестові походи;
• наводити приклади духовно-рицарських орденів;
• порівнювати роль християнської церкви в ранньому, середньому та пізньому Середньовіччі;
• висловлювати судження щодо причин і наслідків Хрестових походів.

Обладнання:

1. роздатковий матеріал.
2. атлас.
3. комп'ютер, інтерактивна дошка, проектор.
4. комп'ютерна презентація " Католицька церква в V-XIII столітті." (Додаток 2.)
5. Бутромеев В.П. Всемирная история в лицах: Раннеесредневековья. Энциклопедия для школьника. – М.: Олма-Пресс, 1999.-320с.
6. Земерова Т.Ю. Всесвітня історія. Практичний довідникза всією шкільною прогамою. - Харків, ФОП Співак Т.К., 2011. - 783 с.
7. Карліна О.М. Історія середніх віків. Підруч. Для 7 кл. серед. шк.. – К.: Генеза, 1998. - 399с.
8. Кривогуз И.М., Коган М.А. И др. Очерки истории Германии. С древнейших времен до 1918г. Москва Учпедгиз 1959г. 356 с
9. Крижанівський О.П., Хірна О.О. Історія середніх віків. Підруч. Для 7 кл. серед. шк. – К.: Аквіліон-Плюс, 2001.-288с.
10. Ліхтей І.М. Історія середніх віків. Підруч. Для 7 кл. серед. шк. – К.:Грамота, 2007. - с. 293.
11. Подаляк Н.Г. Історія середніх віків. Підруч. Для 7 кл. серед. шк. – К.: Генеза, 2007. - 236 с.
12. Энциклопедия для детей. Т.1. Всемирная история. - М.: Аванта, 2000. - 688 с.
13. роздатковий матеріал. (Картки із диференційованими завданнями)
14. СDзапис Гаррі ГродбергаОрганна месаXII. "FughettasuperDiessinddieheil'genGebot. BWV 679".
15. СD запис Вівальді "Toskofantasy".

Тип уроку: комбінований.

Вид уроку:  урок вивчення і засвоєння нових знань

Структура уроку.

І. Організаційний  момент.

ІІ. Актуалізація розумової діяльності школярів

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІV. Опрацювання нового матеріалу

V. Узагальнення і систематизація знань.

VІ.  Підсумки уроку та оцінювання учнів.

VІІ. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний  момент .

ІІ. Актуалізація розумової діяльності школярів.

Гра «Пароль»

Учитель пропонує учням назвати по одному слову, що відповідало б змісту попереднього уроку. Це своєрідний пароль, який стимулює розумову діяльність учнів і дає змогу перейти до подальшої роботи на уроці.

Картки із диференційованими завданнями

Вчитель роздає учням картки із диференційованими завданнямиі пропонує дітям у короткий термін дати відповіді на них.

Картка №1 (завдання, яке оцінюється у 3-4 бали)

1. У якому році християнська церква розділилась на Західну і Східну?

Як по-іншому називається Західна церква та Східна церкви?

2. Чому католицька церква була дуже багатою? Перерахуйте джерела надходження її багатств.

Картка №2 (завдання, яке оцінюється у 7-8 балів)

1. Назвіть причини поділу християнської церкви на західну і Східну?

Які відмінності існували між Західною і Східною церквами?

2. Хто такі Григорій VII, Генріх IV, Інокентій ІІІ? Чим вони відомі?

Картка №3 (завдання, яке оцінюється у 11-12 балів)

Доведіть, що в ХІ-ХІІІ ст. вЕвропівідбувалось посилення папської влади.

Що таке індульгенція, десятина, реліквія? Що їх об`єднує?

 

Основний етап

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. (слайд № 1)

Ми продовжуємо працювати над темою "Рілігійно-церковне життя середньовічної Європи". На минулому уроці ми з вами розглянули тему "Католицька церква в V-XIII столітті", а сьогодні темою нашого уроку є "Могутність і занепад папства".

Вчитель пропонує учням послухати музику GarriGrodbergOrgannayamessaXII. FughettasuperDiessinddieheil'genGebot. BWV679  записати тему та план уроку

 

ІV. Опрацювання нового матеріалу (слайд № 2)

План уроку.

1. Папство.
2. Організація папством Хрестових походів.
3. Духовно - рицарські ордени.
4. Боротьба церкви з єретиками.
5. Папство в ХІІІ - на початку ХVст.

Виклад нового матеріалу.

У формі розповіді вчителя з елементами лекції та евристичної бесіди

1. Влада папи римського посилилася в V-VI ст., під час розпаду Західної Римської імперії, коли церковна влада фактично замінила відсутню світську владу.(слайд №3)

За підтримки Піпіна Короткого у756р. на відвойованих улангобардів територіях було заснованоПапську державу, що збереглася і донині (Ватикан); так папа римський став світським правителем.

Верховенство пап у Західній Європі обґрунтовував так знанні «Константанів дар» — грамота, начебто складена Константином І, якою імператор передавав папі світську владу над Римом і Західною Римської імперією (у XV ст. доведено, що документ був підробкою).

У X ст. римські папи фактично призначалися німецькими королями та імператорами, поширенасимонія-купівля і продаж церковних посад або духовного сану; відбувається «обмерщення» церкви: священнослужителі від найнижчих до найвищих жили за світськими правилами, а не за біблійними заповідями, що підривало престиж церкви.

В середині Х ст.почався рух за оновлення церкви, який очолив французький монастир Клюні котрий підлягав не єпископу, а безпосередньо,папі.(слайд № 4)

Мета клюнійського руху

• Підвищення ролі духовенства.
• Звільнення церкви від світської залежності.
• Зміцнення матеріальної бази церкви.

У 1059 р. клюнієць, відомий вже вам  монах Гільдебрант домігся від Латеранського собору рішення про невтручання світської влади в обрання пап і ставши папоюГригорієм VII,

Реформи Гільдебранта (слайд № 5)

Гільдебрант

• скасував світськуінвеституру-призначення на церковні посади,
• заборонив духовенству брати шлюб.
• Засудив моральне падіння духовенства та симонію.
• Папу було проголошено верховним арбітром у церковних і світських справах.
• Монастирі виведено з-під юрисдикції сеньйорів і передано у ві­дання папської курії
• У внутрішньому розпорядку монастирів головна увага приділялася не фізичній праці, а читанню й переписуванню рукописів.
• Клюнійські школи при монастирях відрізнялися суворою дисципліною.

Вчитель пропонує учням пригадати випадок між імператором ГенріхомІV та Григорієм VII і продовжує розповідь.

В результаті даних реформ підвищився авторитет папства.

У 1122 р. інвеституру поділено на світську і духовну; єпископівобирали, папа та імператор їх затверджували.

(слайд № 6)

У XIII ст. вдосконалено процедуру вибору пап — запровадженоконклав— зібрання кардиналів для обрання папи; щоб уникнути зовнішнішнього втручання, виборців-кардиналів зачиняли в приміщенні й тримали під замком, поки вони не оберуть верховного понтифіка -  папу римського.

Кардинал —вищий, після папи римського, чин у католицькій церкві, радниками; знаком кардинала є червона шапочка як символ готовності пролити кров за церкву.

2. Таким чином католицька церква стала самостійною і надзвичайно міцною силою середньовічної Європи, яка не корилася і не звітувала нікому, а папа став набагато сильнішим за європейських монархів.

на фоні запису музики Вівальді "Toskofantasy" вчитель продовжує свою розповідь.

Наприкінці ХІ ст. своєю активною діяльністю Папа Римський Григорій VII значно посилив вплив католицизму і на повсякденне життя людей, і головне - на дії монархів. Авторитет глави церкви зріс так, що Європа готова була виконувати його заклики. Європейські країни вже сім років переживали скруту, викликану повенями, чумою та голодом. Роки 1089—1094 наче випробовували людей на міцність, і багато хто вважав, що наближається кінець світу. Тому треба просити в Бога милості, спокутувати гріхи подвигами за віру, помолитися в святих місцях. До всього цього додалися неабиякі складнощі у житті феодалів – земель для всіх уже не вистачало, тому між бідними агресивними рицарями та землевласниками виникали все нові й нові криваві сутички. Запал і зброю рицарів, бажання мирян відстоювати віру, щоб уникнути Божої кари, прагнення церкви розширювати християнський світ дуже доречно можна було застосувати проти турків-сельджуків, які захопили Єрусалим. У місті знаходилася найбільша християнська святиня – Гроб Господній. Візантійський імператор Олексій I Комнін звернувся до Папи Римського з проханням допомогти подолати зло. Так виникла ідея паломництва з особливою місією – збройного визволення християнського світу від іновірців і поширення віри. І ось 27 листопада 1095 р. в м. Клермон, що у Франції, пройшов церковний собор, на якому виступив Папа Урбан II. Він закликав розпочати військовий похід на Схід.За це паломникам будуть відпущені гріхи, а загиблі потраплять у рай. До того ж, людям, які зібралися на майдані, сподобались слова Папи: «Ті, що тут у смутку та злиднях, там будуть веселі й багаті». Іншими словами, глава церкви натякнув на здобич. А це було вирішенням проблеми для рицарів, які, не маючи землі, грабували своїх же - слабших феодалів.

Побудова повідомлень за алгоритмом.

Учитель подає учням алгоритм, за яким вони готують письмове повідомлення. У даному випадку це тема «Причини хрестових походів»: (с.76-77). (слайд №7)

Причини → економічні → політичні → соціальні.

За допомогою Методу «Мозкового штурму вчитель пропонує учням  « З промови папи Урбана ІІ на Клермонському соборі 1095 р.» відповісти на запитання(слайд №8).

Хрестові походи – це визволення чи завоювання?(слайд № 9)

Учні пропонують свої версії.

Розповідь вчителя. Заклик до походу проти іновірців сколихнув маси – на Схід готуватися йти не лише рицарі, а й селяни, мешканці міст. На одяг вони нашивали хрести, але хрестовими ці походи назвали вже пізніше. Спершу це було паломництво. Традиція йти вклонитися святим місцям і помолитися зберігається й досі – в Україні таких людей звуть прочанами, від слова «проща». Назва «паломники» виникла від звичаю привозити з Єрусалима пальмове гілля. Та звісно, цей похід був особливим. Крім цілком зрозумілого для тих часів прагнення захисту віри на Святій Землі, всіх приваблювала можливість очиститися від гріхів. Кожен із учасників прагнув здобути щось своє: Церковні ієрархи сподівалась не лише визволити Святий Єрусалим від іновірців, а й поповнити скарбницю захопленими багатствами. Королі прагнули розширити свої землі й знайти нових підданих. Рицарство воювало за майно і землеволодіння. Селяни хотіли звільнитися від гніту феодалів і отримати свої земельні наділи.

Купці сподівалися встановити та розширити торговельні зв’язки з іншими країнами. Тобто, бажання захопити чужі краї володіло багатьма. Не вистачало лише поштовху, який би зрушив маси людей з місця. І слова Папи Урбана ІІ «Так хоче Бог» стали цим поштовхом.

У похід за «святу справу», як вони вважали, пішли селяни, міщани та дрібні феодали Франції й Німецької імперії, маючи при собі замість зброї вила, коси. По дорозі вони грабували, бо вирушили без харчових припасів. А коли зустрілися з турками-сельджуками, то ті їх розбили. Після цього проти турків виступили рицарі. (слайд № 10)

3. Вчитель розповідає учням про духовно-рицарські ордени і пропонує учням записати основні моменти з  їхнього життя та мету їх створення.

Метастворення:

1. Підтримка руху хрестоносців.

2.Збройний захист Святої Землі.

Орден госпітальєрів (іоаннітів)(1070 р.) заснований монахами єрусалимського госпіталю св. Іоанна — притулку для вбогих, офіційна назва —«Орден вершників госпіталю Святого Іоанна Єрусалимського».

Статутні вимоги — бідність, цнота, послух; в ордені могли бути й жінки.

Головне завдання — піклування про хворих і поранених, безкоштовна допомога біднякам; з середини XII ст. — війна з невірними (І охорона прочан.

У XVI ст. з ініціативи німецького імператора Карла V заснували свою державу на о. Мальта, з цього часу орден зветьсяМальтій­ським. Існує донині як духовно-благодійна корпорація,

Орден тамплієрів, або храмовників (1118-1119 рр.),заснований Гуго де Пайєном для захисту прочан і Гробу Господнього у відвойо­ваному Єрусалимі. Офіційнаназва —«Таємнерицарство Христо­ве і Храму царя Соломона».

Статутні вимоги — бідність, цнота, хоробрість; жінок в ордені не було.

Штаб-квартирою став о.Кіпр, подарований Ричардом.

Після розгрому держав хрестоносців повернулися до Франції; мали володіння в усій Європі.

Утримували добре озброєне військо, низку фортець.

Займалися лихварством (саме вони винайшли банківські чеки ти бухгалтерські папери) і перетворили орден на фінансову державу; брали на збереження навіть королівські цінності.

Орден припинив існування на початку XIV ст. Сила й багатство тамплієрів спонукали французького короля Філіпа IV Красивого заручитися підтримкою папи та заарештувати великого магістра ордену Жака де Моле та 15 тис. рядових членів і провести слідство. Тамплієрів звинуватили в усіх можливих і неможливих гріхах, керівництво ордену спалили живцем. В інших країнах обмежилися тільки розпуском ордену.        

За легендою, Жак де Моле перед стратою напророчив королеві Філіпу IV Красивому і папі Клименту V близьку загибель. Протягом року вони й справді померли; припускають, що їх отруїли спільники тамплієрів.

Тевтонський орден,абоОрден св. Діви Марії (1190 р.),заснувалипід час облоги хрестоносцями Аккри бременсько-любекські купці.

Статутні вимоги — бідність, цнота, послух.

Складався лише з німців, мав захищати німецьких прочан.

У XIII ст. перебрався до Прибалтики, де загарбав землі прусім, ии товців та лівів і створив свою державу. Згодом державаТевтонськогоордену перетворилася на герцогство, потім на королівство Пруссія. Формально орден існує донині.

Значення діяльності орденів

Сприяли укріпленню католицької церкви, перетворившип ні справжню державу з власними землями, селянами, судовою системою, фінансами, дипломатією.

(слайд № 11) Церква набула право накладатиінтердикт - тимчасову заборону богослужіння та здійснення обрядів, що паралізувало релігійно-громадське життяна область або країну проголошуватианафему-церковне прокляттяабо відлучати від церкви будь-яку особу.

Відлучення від церкви — недопущення людини до церковнихтаїнств та обрядів.

Вчитель пропонує учням  перенести до зошита таблицю.

(слайд № 12)

Християнські ордени
Духовно-рицарські ордени	Чернечі ордени
Мета: захист Святої Землі від невір­них; захист та надання допомоги паломникам до Святої Землі; під­тримка руху хрестоносців; стиму­лювання хрестових походів	Мета: повернення авторитету като­лицької церкви; поширення хрис­тиянської віри; посилення позиції церкви; боротьба з єресями
Орден госпітальєрів (іоаннітів) (виник у 1113 р.)	Бенедиктинський орден(виник у VI ст.)
Орден тамплієрів(храмовників)(виник у 1118 р.)	Орден францисканців(виник у 1208 р.)
Тевтонський орден (виник у 1190 р.)	Орден домініканців (виник у 1215 р.)

 і відповісти на запитання

З якою метою були створені духовно-рицарські ордени і яку роль вони відіграли в світовій історії середньовіччя?

Хрестоносці були грізною силою в Європі, але мусульмани виявилися сильнішими і раз за разом перемагали рицарів, що надзвичайно розлючувало других. Так ледь виживши після облоги в Антіохії у1099 р. хрестоносці вдерлисядо Єрусалиму, де жорстоко розправились не лише із іновірцями, а й із християнами, які потрапляли під руку.

Загалом за 1096-1291 рр. відбулося вісім хрестових походів.

Вчитель пропонує учням ознайомитися із картою першого та другого хрестових походів і місцями утворення держав хрестоносців. (слайд № 13-14)  та заповнити таблицю "Хрестові походи". (слайд № 15)

Хрестові походи
Похід	Період	Керівники	Події
Перший	1096- 1099 рр.	Готфрід Булівонський (Лотарингія), Раймонд Тулузький (Франція), Боемунд Таренський (Північна Італія)	Невдалий похід бідноти. Узяття Едєсси, Антіохії, Єрусалима. Виникнення чотирьох держав хрестоносців: королівство Єру­салимське, герцогство Едемське, князівство Антіохія та герцогство Тріполі
Другий	1147- 1149 рр.	Французький король Людовик VII, німецький імператор Конрад III	Поразка Конрада III, невдала облога Дамаска
Третій	1189- 1191 рр.	Французький корольФіліп IIАвгуст, німецький імператор Фрідріх І Барбаросса, англійський король Ричард І Левове Серце	Закінчився поразкою, німецький імператор Фрідріх І Барбаросса потонув, англійський король Ричард І Левове Серце домігся дозволу Саладіна на відвідання Єрусалиму протягом трьох років прочан і купців та взяв о. Кіпр
Четвертий	1202- 1204 рр.	Боніфацій Монферратський	Захоплення хрестоносцями Константинополя та заснування Латинської імперії
П'ятий	1217- 1221 рр.	Німецький імператор Фрідріх II	Похід до Єгипту, захоплення фортеці вгирлі Нілу, яку потім залишили
Шостий	1228- 1229 рр.	Німецький імператор Фрідріх II	Домовленість із султаном Єгипту про вільне відвідування християнами святих місць протягом десяти років
Сьомий	1248- 1254 рр.	Французький король Людовік їх Святий	Армія хрестоносців, що вторглася до Єгипту, була розгромлена мусульманами; король потрапив у полон. Звільнився ціною великого викупу
Восьмий	1270 р.	Французький король Людовік IX Святий	Під час походу король помер, похід закінчився безрезультатно
4. Вчитель нагадує учням матеріал із попереднього уроку хто такі єретики, і розповідає. (слайд № 16-20) У XIII столітті папа створив спеціальний церковний суд - інквізицію, - спрямований на боротьбу з єретиками.  Інквізиція (лат. «розслідування») - трибунал католицької церкви, який здійснював судові, розшукні, каральні функції. і пропонує учням поділитися на дві групи і ознайомившись із матеріалами підручника  (с.81-83) заповнити таблиці. (слайд № 21-22) 1 група Єретичні вчення у Західній Європі Назва течії Характеристика Значення діяльності           2 група Середньовічна інквізиція Керівник   Мета створення   Основні  методи роботи   Значення діяльності   і  пропонує проаналізувати і дати оцінку припису Папи Римського: "Руйнувати всюди, де були єретики, все, що підлягає руйнуванню ».  (слайд № 23) 5. Розповідь вчителя. У ХІV-ХV ст. у зв'язку зі становленням централізованих монархій світська влада набуває верховенства над церковною, тому папство намагається загальмувати процес формування національних держав. (слайд № 24) У 1309 р. папа Климент V, колишній французький єпископ, переніс папський престол з Риму до Авіньйона. «Авіньйонський полон нап» тривав 70 років, протягом цього часу папи були залежні від французьких монархів. Упродовж 1378-1417 рр. тривала Велика схизма — розкол католицької церкви, коли було обрано двох, а згодом і трьох пап, яких підтримували різні держави. Причинами занепаду папства стали: Економічне зростання та розвиток світської освіти які зменшили роль церкви. Зростає зацікавленість монархів у місцевій церкві. Місцеве духовенство розглядало папську владу як тягар і більше орієнтувалося на світських правителів. Невдачі Хрестових походів суттєво знизили авторитет папства.   Заключний етап V. Узагальнення і систематизація знань у формі евристичних запитань. 1. Хто такі клюнійці? 2.Завдяки кому авторитет церквинаприкінці XI ст. зріс і почалося піднесення папства? 3. Чому в середині та наприкінці ХІ ст.населення Європи очікувало кінця світу? 4. Хто закликав до особливого паломництва на Єрусалим? 5. Які причини спонукали йти в похід королів? 6. Які держави створили хрестоносці? 7. Скільки відбулося хрестових походів? 8. Коли та з якою метою виникла інквізиція? Чи досягла вона своєї мети? 9. Які форми боротьби з єресями вам відомі   VІ.Підбиття підсумків уроку та оцінювання учнів. Отже протягом віків католицькій церкві вдалося посісти домінуючу позицію в житті середньовічного суспільства, але через ряд прорахунків та в силу історичних обставин вона була втрачена нею. VІІ. Домашнє завдання. 1. Опрацювати зміст параграфа 7 (С.76-85). 2. Заповнити таблицю. Християнська церква у середні віки. Період Формування церковної ієрархії Авторитет у суспільстві Відносини з державою Раннє середньовіччя (VI-ІХ ст.)       Зріле (розвинуте) середньовіччя (Х – середина ХІVст.)       Пізнє середньовіччя (друга половина ХІV – ХVст.)           вчитель ділить клас на групи і дає завдання кожній із них  3. Підготувати доповіді у вигляді комп'ютерної презентації Група 1. Тема дослідження. Перший хрестовий похід. Представлення роботи за планом: Назвіть основні події Першого хрестового походу. Покажіть на карті шлях війська хрестоносців під час Першого хрестового походу. Як відбувалося взяття Єрусалиму? Які наслідки мав хрестовий похід? Група 2. Тема дослідження . Створення держав хрестоносців. Представлення роботи за планом: Де із якою метою створювалися держави хрестоносців? Який устрій мали створювані держави? Які відносини складалися між державами хрестоносців і східними державами? Група 3. Тема дослідження . Духовно-рицарські ордени. Представлення роботи за планом: Назвіть основні рицарські ордени. Де і коли вони виникли? Із якою метою вони створювались? Хто входив до складу рицарських орденів? Чим займалися ці організації? Група 4. Тема дослідження . Третій хрестовий похід. Представлення роботи за планом: Назвіть основні події третього хрестового походу. Покажіть на карті шлях війська хрестоносців під час Третього хрестового походу. Які наслідки мав Третій хрестовий похід?   4.Подивитися фільм режисера Рідлі Скотта"Царство небесне" (2005 р.)