Вихованці гуртка «Юний астроном», що працює на базі НВК «Ковалівська гімназія» під керівництвом вч. Параніча Г.І. , провели засідання «Клубу любителів астрономії» присвячене Дню космонавтики за участю учнів старших класів.
Учні згадали історію розвитку космонавтики та особливу увагу приділили внеску українських вчених, винахідників, та космонавтів в освоєння Всесвіту.
Гуртківці перегорнули яскраві українські сторінки в розвитку космонавтики та зміцнення міжнародного співробітництва в космічній сфері. Особливу увагу приділили біологічним дослідженням в космосі першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка. Вихованець гуртка Назар Нощенко продемонстрував свій фільм «Рослини в космосі».
Виступи учнів супроводжувались мультимедійними презентаціями, аудіо та відео матеріалами.
Космос та українці
Проект першого у світі реактивного літального апарата запропонував ще у 1881 р. відомий учений Микола Іванович Кибальчич. Перебуваючи у Петропавлівській в'язниці (Петербург) учений невтомно працював над своєю заповітною мрією: пошуком принципу руху літального апарата для міжпланетного сполучення. Яку ж треба мати силу волі, як треба любити людей, щоб, знаючи про свою близьку й неминучу смерть, творити свою зоряну дисертацію! Навіть перед смертю останнім бажанням Кибальчича було скласти схему реактивного літального апарата. Це був оригінальний проект, призначений для польоту людини. Проект апарата — геніальне передбачення розвитку техніки; обґрунтування ідеї космічного корабля з ракетним двигуном. Тільки під час жовтневої революції 1917 р. в секретному архіві поліції знайшли нерозпечатаний пакет повітроплавного пристрою Миколи Кибальчича , де було розглянуто будову порохового двигуна, керування польотом за рахунок зміни кута нахилу двигуна ,забезпечення стійкості апарата тощо. Талановитого винахідника по праву вважають піонером ракетної техніки.
Наукові проекти космічних літальних апаратів запропонував «батько ракетної техніки» Костянтин Едуардович Ціолковський через 15 років після смерті М. Кибальчича.
Він говорив: «Ми живемо більше життям космосу, ніж життям землі». Космічним польотам і дирижаблебудуванню він присвятив усе своє життя.
Ще в 1903 р. було опубліковано працю К. Ціолковського під назвою «Дослідження світових просторів реактивними приладами», в якій автор докладно розробив теорію ракети як єдиного двигуна, здатного доправити людину до інших планет Сонячної системи. 1911 року К. Ціолковський передрік: «Людство не залишиться вічно на Землі, а, в погоні за світлом і простором, спочатку боязко проникне за межі атмосфери, а потім завоює собі весь навколосонячний простір»
В усіх енциклопедичних та інших виданнях вказано, що К. Ціолковський — великий російський учений. Але якщо розглянути родовід ученого, то виявиться, що його предки з України. Рід у сім'ї Ціолковських вели від нашого земляка— Северина Наливайка. До речі, брат Костянтина Едуардовича деякий час підписувався «Ціолковський-Наливайко». Його предки походять з Волині.
Праці К. Ціолковського, Ю. Кондратюка започаткували великі космічні програми в США, СРСР, в інших країнах світу. Крім них, своїми відкриттями наближали день польоту першого штучного супутника, а згодом і першого землянина й інші українські вчені: Олександр Засядько, Архип Люлька, Микола Духов і особливо Сергій Павлович Корольов, наш земляк, уродженець міста Житомира. Він тривалий час був генеральним конструктором балістичних ракет і космічних кораблів. Саме під його керівництвом відбувся запуск першої безпілотної крилатої ракети ще у далекому 1934 р. Він керував запуском першого штучного супутника Землі 4 жовтня 1957 року, що започаткував космічну еру на Землі. Під керівництвом С. Корольова 1959 р. перша автоматична станція типу «Луна» досягла Місяця. Пізніше він керував запуском автоматичних міжпланетних станцій «Луна-5», «Луна-9», «Венера-2», «Венера-3». Але чи не найбільшим досягненням ученого є підготовка й керування польотом першого пілотованого космічного корабля «Восток-1» 12 квітня 1961 року з першим космонавтом Юрієм Олексійовичем Гагаріним.
Свою теорію космічного польоту і принципові схеми необхідних для цього космічних апаратів, стійких і керованих у польоті, розробив ще один уродженець України Юрій Васильович Кондратюк (Олександр Шаргей). У своїй книзі «Завоювання міжпланетних просторів» він писав: «Перебираючи в пам'яті дивовижні досягнення науки і техніки останніх років і мимоволі ставлячи запитання, чому практично не розв'язана проблема міжпланетних сполучень, — проблема, по суті, порівняно з іншими досягненнями, не настільки складна, якщо до неї ставитися науково... І зовсім не грандіозна в розумінні необхідних технічних засобів, але яка водночас має неймовірно велике значення, — ставлячи перед собою таке запитання, доходиш висновку: через брак завзятості й ініціативи, з одного боку, і нерозуміння практичного значення цієї проблеми — з іншого...».
Ю.Кондратюк є одним з основоположників теоретичної і практичної космонавтики. Ідеєю досягнення великих небесних тіл за допомогою відокремленого від космічного корабля невеликого посадочно-злітного модуля, висловленою ним, скористалися американці й першими висадили на Місяць своїх астронавтів.
Він уперше розробив траєкторію польоту на Місяць, названу «трасою Кондратюка», сформулював ідею посадочно-злітного модуля, що відокремлюється від космічного корабля.
Одним із визначних досягнень космічної програми США став політ космічного корабля “Аполлон”, який дав можливість астронавту Нілу Армстронгу в 1969 р. здійснити першу прогулянку по поверхні Місяця.
Як серед фундаторів космічної техніки, так і серед космонавтів українців було багато. Першим українцем і четвертим землянином, який полетів у космос, є Павло Попович. Його політ відбувся 1962 року. І це була не єдина космічна подорож П. Поповича. Через 12 років йому судилося полетіти в космос ще раз.
Ось перелік космонавтів родом з України:
Георгій Береговий (Полтавська обл.) — 1968 p.
Георгій Шохін (Луганська обл.) — 1969 p.
Георгій Добровольський (м. Одеса) — 1971 р.
Віталій Жолобов (Херсонська обл.) — 1976 p.
Володимир Ляхов (Луганська обл.) — 1979, 1983, 1988 pp.
Леонід Попов (Кіровоградська обл.) — 1980, 1981, 1982 pp.
Леонід Кизім (Донецька обл.) — 1980, 1984, 1986 pp.
Ігор Волк (Харківська обл.) — 1984 p.
Володимир Васютін (м. Харків) — 1985 р.
Олександр Волков (Донецька обл.) — 1985, 1988, 1992 pp.
Анатолій Левченко (Харківська обл.) — 1987 p.
Анатолій Арцебарський (Дніпропетровська обл.) — 1991 p.
Василь Циблієв (Крим) — 1994 р.
Юрій Маленченко (Кіровоградська обл.) — 1994 p.
Юрій Гудзенко (Миколаївська обл.) — 1996 p.
Юрій Онуфрієнко (Харківська обл.) — 1996 p.
Олег Скрипочка (м. Запоріжжя) — 2010 р.
А від 19 листопада до 4 грудня 1997 року у складі міжнародного екіпажу здійснив політ на кораблі багаторазового використання «Колумбія» громадянин незалежної України, уродженець села Клішківці Чернівецької області 46-річний Леонід Каденюк. Разом з американськими та японськими астронавтами він протягом 16 діб перебував на орбіті, проводячи біологічні експерименти.
В серпні — вересні 2006 року українка за походженням та духом, яка волею долі стала громадянкою США, Гайді Стефанишин-Пайпер, батько якої народився на Львівщині, у складі американського космічного екіпажу стала першою українською астронавткою. А в листопаді 2008 року вона здійснила свій другий космічний політ. Після першого приземлення астронавтка побувала вперше на батьківщині свого батька. І перед земляками, численними родичами зізналася, що змалку розмовляла трьома мовами: англійською, німецькою та українською. І в політ із собою взяла світлини своєї родини, невеличкий національний прапор України та емблему українських пластунів, у лавах яких вона була в юності. А ще багато українських народних пісень.
Українські вчені, конструктори, ракетобудівники та численні наукові установи, конструкторські бюро, промислові підприємства були причетні до всіх важливих космічних проектів Радянського Союзу: запуску першого штучного супутника Землі; польоту першої людини в космос; програм польотів на Місяць та планети Сонячної системи; міжнародної програми «Інтеркосмос»; запуску орбітальних станцій «Салют» і «Мир»; запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран».
Створене в лютому 1992 р. Національне космічне агентство України взяло під своє управління понад 30 конструкторських бюро, наукових організацій та установ, військових частин і промислових підприємств, які безпосередньо займалися космічною діяльністю.
Україна стала відома на світовому ринку своєю космічною продукцією: ракетами-носіями «Циклон», «Дніпро»; космічними апаратами «Січ»; апаратурою стикування «Курс» для Міжнародної космічної станції та іншими супутниковими системами
Провідні підприємства галузі беруть участь у реалізації понад 50 міжнародних космічних проектів, найбільш значні з яких «Морський старт», «Дніпро», «Наземний старт», «Циклон-4», «Вега», «Спектр».
Укладено угоди про співпрацю з багатьма країнами світу: Росією, США, Бразилією, Китаєм, Індією, країнами Європейського Союзу.
Нині космічна галузь стала однією з ключових галузей національної економіки, а космічна діяльність України є складовою міжнародних зусиль із дослідження та використання космічного простору. Україна бере участь у розробці розгінних блоків для вантажних ракет у проектах НАСА та Європейського Союзу і будує для них блоки ракет.
Людина підкорила космос. Досягла там чималих результатів. Але це неможливо було би зробити, якби вона не мала надійної опори на Землі.
Україна відіграє важливу роль у ракетобудуванні та приймає активну участь у реалізації міжнародних космічних проектів по запуску супутників, ракет та міжпланетних станцій.
| 
