Афганістан...
Згадаймо бої. Згадаймо загиблих.
Шануймо батьків наших рідних. Пониклих
В журбі за синочком, що смерть там знайшов...
Геройски загинув! У вічність пішов!...

У жодному календарі день 15 лютого нічим не позначений. Але він особливий. Щороку в цей день ветерани афганської війни відзначають останній день виведення радянських військ з Афганістану.

Що ми знаємо про афганську війну? Офіційно це не називали війною, а всього лише військовою кампанією. Але ця кампанія тривала майже 10 років (грудень 1979 – лютий 1989) і вимагала великих жертв.

Тисячі молодих хлопців загинули в боях і померли від ран, контузій, травм і хвороб, пропали безвісти.

Сивіли від горя батьки і матері, ховаючи своїх дітей, сиротіли діти, вдовами ставали жінки в мирний час.

Летіли в Україну «чорні тюльпани» з цинковими гробами. України втратила близько 4000 молодих хлопців, 6000 стали інвалідами, ще 72 чоловіки залишились в полоні або пропали безвісти.

Але вони живуть у пам’яті бойових товаришів, продовжують усміхатись зі сторінок солдатських альбомів. Вони вічно живуть у зболених, згорьованих, люблячих, палких материнських серцях.

А їм випало жити – так кажуть про тих, хто повернувся до рідного дому, порядкує рідну землю, віддаючи їй свої сили і вміння. Вони пройшли пекло війни Афганістану, вони не поповнили списки загиблих, вони є тією пам’яттю, що пише історію.

15 лютого 2017 року у НВК «Ковалівська гімназія» було проведено виховний захід приурочений Дню вшанування учасників бойових дій.

Учні гімназії дізналися про події які тривали у далекому Афганістані, про героїв-односельчан які приймали участь у Афганській війні. Діти вшанували хвилиною мовчання загиблих односельчан, героїв небесної сотні та українських солдат які загинули у зоні АТО.

Закінчився захід словами: «Хай завжди буде сонце! Хай завжди буде мир!»

Миру і злагоди всім нам!

Хай швидше закінчаться жахіття воєнних дій на Сході України!

Боже, бережи українців та Україну!!! Дай нам МИРУ!!!