Сьогодні настав день, коли наші діти, наші пташенята стають на крило, щоб злетіти у вись. Попереду — невідомість, загадкове майбутнє. Позаду — тихий берег дитинства, до якого ще не раз захочеться повернутися.

Вони ще безтурботні і можливо не до кінця розуміють, що зараз діється…. Хоча до цього йшли 11 шкільних років. І поряд з ними були не тільки ми, батьки, а й ви - шановні вчителі. Ви ділились з нашими дітьми знаннями, уміннями, не шкодували своїх нервів, часу. Щодня краплина за краплиною наповнювали їхні голови та душі вічним і цінним. За це вам велике спасибі. Хай щастя завжди супроводить Вас, не обходить людська повага й шана, а вашу працю нехай вінчають лише визнання.

А дітям хочеться сказати . Ви вирушаєте у подорож життям. Це нелегкий шлях, на якому може бути безліч пасток. І тому в кожного з вас за плечима має бути певний багаж..
Перше, що ви маєте захопити із собою в дорогу — це знання. Беріть їх у максимальній кількості. Друге, що ви маєте взяти з собою, це любов і волю до праці. Життя не терпить гультяїв та дармоїдів. Тільки знання і праця разом узяті можуть подолати нелегку дорогу життя. У кожного у вас у житті нехай з’явиться слуга, якого звати Ясам! І ви побачите, що вдвох набагато легше йти по життю.