Сьогодні настав день, коли наші діти, наші пташенята стають на крило, щоб злетіти у вись. Попереду — невідомість, загадкове майбутнє. Позаду — тихий берег дитинства, до якого ще не раз захочеться повернутися.
Вони ще безтурботні і можливо не до кінця розуміють, що зараз діється…. Хоча до цього йшли 11 шкільних років. І поряд з ними були не тільки ми, батьки, а й ви - шановні вчителі. Ви ділились з нашими дітьми знаннями, уміннями, не шкодували своїх нервів, часу. Щодня краплина за краплиною наповнювали їхні голови та душі вічним і цінним. За
...
Читати далі »