Понеділок, 10.12.2018, 16:38
Вітаю Вас Гість | RSS

НВК "Ковалівська гімназія"

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Гетьманський переворот. П. Скоропадський. Внутрішня та зовнішня політика Української Держави і ставл

Презентація до уроку:http://nvk-kovalivku.at.ua/Skoropadskyi.pptx

Тема:«Гетьманський переворот. П. Скоропадський. Внутрішня та зовнішня політика Української Держави і ставлення до неї в суспільстві»

Мета уроку: охарактеризувати основні напрями внутрішньої політики Української держави, розкрити обмеженість соціальної бази гетьманських реформ; підвести учнів до висновку, що політика Української держави залежала від країн Четверного союзу і не мала перспектив для утвердження незалежності;

-  закріпити навички зіставлення історичного матеріалу, вміння розглядати події в конкретно-історичних умовах;

- виховувати в школярів громадську позицію, сприяти утвердженню демократичних ідеалів, виховувати повагу українського народу, до історії України та до діячів української революції та визвольних змагань українського народу за незалежність.

Методи: бесіда, порівняльний аналіз, робота в групах, аналіз документів, мультимедійні технології, письмова робота.

Основні поняття і терміни: Гетьманат, Українська держава, Рада міністрів.

Основні дати та події:29 квітня 1918 р. - державний переворот, прихід до влади гетьмана П. Скоропадського; 14 грудня 1918 р.- зречення П.Скоропадського від влади.

Навчально-методичне забезпечення

  1. комп’ютер;
  2. проектор;
  3. мультимедійні презентації «Гетьманський переворот. П. Скоропадський. Внутрішня та зовнішня політика Української Держави і ставлення до неї в суспільстві»;
  4. документальний фільм «Невідома Україна. Павло Скоропадський»;
  5. підручник;
  6. стінна карта «Перша світова війна»;
  7. атлас з історії України.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Вид уроку: урок засвоєння нових знань.

 

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.   

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

Метод «Мозковий штурм».

Учитель зачитуючи документ пропонує учням відповісти на запитання

Хто є автором даного документу?

 «Створити здібний до державної праці сильний уряд. Відбудувати армію і адміністративний апарат. Провести необхідні політичні і соціальні реформи. Політичну реформу я уявляю собі так: ні диктатура вищого класу, ні диктатура пролетаріату, а рівномірна участь усіх класів суспільства в політичному житті краю. Соціальні реформи я хотів проводити в напрямі збільшення числа самостійних господарств коштом зменшення обширу найбільших маєтків».

Запитання до класу

Хто є автором даного документу?

 

Оголошення теми уроку.

Слайд 1

Отже, сьогодні ми вивчатимемо тему «Гетьманський переворот. П. Скоропадський. Внутрішня та зовнішня політика Української Держави і ставлення до неї в суспільстві».

Оголошення плану уроку, основних дат та подій і термінів

Слайд 2, 3, 4.

План

1. Проголошення гетьманату П. Скоропадського.

2. Причини і суть гетьманського перевороту.

3. Внутрішня політика П. Скоропадського.

4. Національно-культурна політика П. Скоропадського.

5. Зовнішня політика П. Скоропадського.

6. Підсумки перебування у влади П. Скоропадського.

7. Основні причини падіння гетьманату

Розповідь вчителя

Після здобуття Україною справжньої незалежності і державного суверенітету ми, нарешті, маємо змогу по-новому подивитися на постать Павла Петровича Скоропадського - останнього українського гетьмана. Він належить до тих історичних осіб, навколо яких завжди точилися нескінченні дискусії, створювалися міфи й легенди. Його діяльність зазнала нищівної критики. Складається враження, що гетьман закономірно з'явився на політичній арені України 1917 р. і так само закономірно зник з неї наприкінці 1918-го, залишивши по собі згадку як про політичного невігласа, авантюрника або й невдалого сучасного Бонапарта.

…Гетьманат Павла Скоропадського українські історики оцінюють по різному. Але в одному вони змушені таки погодитись: за його правління більшовиків в Україні не було. Більше того, через тиждень після приходу до влади Павла Скоропадського Християн Раковський на україно-російських міждержавних переговорах заявив про визнання Совєтською Росією Української Держави, а на другий день після цього В.Антонов-Овсєєнко склав з себе повноваження верховного головнокомандувача Красної армії в Україні.

І друге, що неможливо заперечити: під час правління Павла Скоропадського Україна не вела воєн з сусідніми державами.

Але українські демократи, збаламучені класовою пропагандою винниченків, не захотіли підтримати Гетьмана у його спробі збудувати самостійну українську державу.

«Ну, де є ті українці? - вигукнув якось Гетьман. - Ну, дайте їх мені! Таких, як мені треба, з якими я міг би говорити і працювати! Де вони є?!.». А далі сказав: «Нічого українці без мене не зроблять! Скажіть їм це! Як мене не буде, то й України не буде!».

Ці слова стали пророчими…

То  що ж ми знаємо про гетьмана П.Скоропадського,що він зробив для України і чому навколо нього точиться скільки суперечок, про це ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.

Вчитель пропонує учням послухати біографію П.Скоропадського до перевороту 1918 р.

Учениця зачитує випереджальне завдання і вчитель ділить учнів на 3 групи і пропонує їм вставити пропуски у тексті

Робота в групах.

Вставити пропуски в тексті.

1 група

Український громадський, політичний діяч, 1___________. Походив з козацько-старшинського роду 2___________. Офіцер 3________________. Учасник російсько-японської (1904-1905) та Першої світової воєн (4___________). 5____________ Української держави (29 квітня - 14 грудня 1918). Один з лідерів та ідеологів монархічного гетьманського руху.

2 група

Павло Скоропадський народився 15 травня 1873 р. у Вісбадені, у Німеччині. Навчався в 6_____________ гімназії. Відповідно до сімейних традицій, як і до традицій усієї тодішньої аристократії Російської імперії, юний Скоропадський мав здобути військову освіту. Кар'єра військового приваблювала і його самого. 1886 р. Павло вступив до 7__________ Пажеського корпусу і успішно закінчив його в 1893 р. Молодого офіцера призначили на службу до Кавалергардського полку, де він тимчасово виконував обов'язки командира ескадрону. За два роки Павло отримав призначення на посаду 8___________ цього полку, а в грудні 1897 р. став поручиком.

3 група

У жовтні 1917 р. на з'їзді Вільного козацтва Скоропадського було обрано почесним військовим отаманом. У листопаді 1917 р. корпус під його командуванням став на захист УЦР. 9______________ на Всеукраїнському хліборобському конгресі обраний гетьманом України. Після зречення від влади виїхав до 10_________________.

 

Відповіді:

1. Військовий; 2. Скоропадських; 3. Російської імперії: 4.1914-1918: 5. Гетьман; 6. Стародубській; 7. Петербурзького; 8. Полкового ад'ютанта; 9. 29 квітня 1918 р.; 10. Берліна.

 

Вчитель підбиває підсумки, отож П.Скоропадський це український громадський, військовий та політичний діяч. Виходець з козацько-старшинського роду Скоропадських. Офіцер армії Російської імперії. Учасник російсько-японської (1904-1905) та Першої світової (1914-1918) воєн. Гетьман Української Держави (29 квітня-14 грудня 1918). Один із лідерів, ідеологів монархічного-гетьманського руху.

Слайд 5

Запитання до учнів

  1. Пригадайте які події передували приходу Скоропадського до влади в Україні?
  2. Що було підписано урядом Центральної ради 27 січня (9 лютого) 1918 р.?

Слайд 6.

27 січня (9 лютого) 1918 у Бересті (Бресті, Брест-Литовську був підписанийперший мирний договір у Першій світовій війні 1914-1918 рр. Між Українською Народною Республікою з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з другого.

 За умовами договору:

УНР виходила з Першої світової війни

УНР було визнано незалежною, рівноправною державою

Холмщина та Підляшшя входили до складу України

Німеччина і Австро-Угорщина зобов'язувались допомогти УЦР звільнити територію України від більшовиків

УНР зобов'язалась постачати в Німеччину та Австро-Угорщину їжу, що була потрібна для населення.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

Розповідь вчителя.

1. Проголошення гетьманату П. Скоропадського. Повернення Української Центральної Ради у супроводі німецьких і австро-угорських військ населення сприйняло по-різному: переважно вороже або байдуже, оскільки значними були її прорахунки й хиби.

Деякий час після повернення до влади Центральної Ради зберігалася республіканська форма правління: усі державні акти підписувалися від імені Української Народної Республіки. Але її авторитет серед населення України падав. Заможні верстви населення були незадоволені проголошенням націоналізації великої земельної власності, безпорадністю у налагодженні роботи промисловості, їх дратував сам термін «Рада». Зі свого боку селянська біднота відчувала, що після повернення поміщиків обіцянка Ради наділити її землею перетворилися на пустопорожню декларацію.

Після вступу німецьких і австро-угорських військ в Україну влада УЦР ставала все більш обмеженою, формальною. В останні дні свого існування УЦР ухвалила проект Конституції УНР, обрала Президентом УНР М.Грушевського. Однак відсутність ефективно працюючого адміністративного апарату, широкої народної підтримки і деякі інші фактори призвели до занепаду Української Центральної Ради.

Водночас почали загострюватися відносини між окупаційним командуванням і урядом УНР. Окупанти переконалися, що для забезпечення визначених поставок продовольства УЦР не мала реальних можливостей. Рада виявилася неспроможною вивезти до Німеччини продовольство: її можливості у цьому питанні, як зазначав представник німецького командування, «не йшли далі сили німецького багнета». За такої ситуації кайзерівські чиновники, всупереч своїм обіцянкам, почали дедалі активніше втручатись у внутрішні справи УНР. Дійшло до того, що 25 квітня 1918 р. було оголошено створення військово-польових судів над українськими громадянами. Центральна Рада висловила протест. Поступово складалися передумови усунення Центральної Ради з політичної арени.Українські політичні групи консервативного спрямування та офіцери Вільного козацтва пішли на закулісні переговори з німецьким командуванням, для якого встановлення в Україні твердої влади було гарантією успішного вивезення продовольства.

Утворена з козаків 1-го Українського корпусу та «Вільногокозацтва»Українська народнагромада,зважаючи на неможливість співпраці з Українською Центральною Радою, вирішила підтримати іншу владу у формідиктатурибез народного представництва. За найкращу форму влади визналигетьманат.

Слайд 7.

29 квітня 1918р. загін німецьких військ зайняв приміщення, де засідала Центральна Рада.

Слайд 8

Українська Центральна Рада була скинута, і гетьманом України на Всеукраїнському землеробському конгресі в Києві (майже 8 тис. делегатів) був проголошений один з відомих організаторів українізованих військових частин, почесний отаман Вільного козацтва генерал Павло Скоропадський.

Слайд 9

Серед перших рішень гетьмана було встановлення гетьманату за назвою «Українська держава» замість Української Народної Республіки.

Слайд 10

Робота з документом 1.

Запитання до класу

Наскільки переконливими є аргументи П. Скоропадського на користь державного перевороту, ліквідації Центральної Ради і утвердження гетьманату?

 

Слайд 11

29 квітня в Софіївському соборі єпископ Никодим миропомазав гетьмана, а на Софіївському майдані відслужили урочистий молебень. Тоді ж було опубліковано «Грамоту до всього українського народу», де гетьман заявляв, що «відкликнувся на поклик трудящих мас Українського народу і взяв на себе тимчасово всю повноту влади». Відповідно до цього документа, Українську Центральну Раду й усі земельні комітети розпускали, міністрів та ЇХІІІХ товаришів звільняли з посад, а рядовим державним службовцям належало продовжувати роботу. Було відновлено право приватної власності. Гетьман також повідомляв, що незабаром видасть закон про вибори до Українського Сейму. Було обіцяно «забезпечити населенню спокій, закон і можливість творчої праці».

До скликання Сейму в Україні мали діяти «Закони про тимчасовий державний устрій України», видані 29 квітня. У них були визначені головні напрями діяльності гетьмана у політичній сфері, організації державного управління, дані гарантії громадянських прав населення, оголошено про встановлення Української держави замість Української Народної Республіки.

 

Робота з документом 2.

 

Запитання до класу

1. Якими повноваженнями був наділений гетьман?

2. Визначте, якою мала стати Україна за формою державного правління.

Слайд 12

2. Причини і суть гетьманського перевороту. 

Основними причинами гетьманського перевороту були:

криза соціальної політики УЦР і неприйнятність цієї політики поміщиками і промисловцями;

- втрата авторитету УЦР серед широких верств населення в умовах окупації;

-ослаблення УЦР розбіжностями між українськими партіями в самій Центральній Раді;

- зацікавленість окупаційної адміністрації у владі, спроможній виконати зобов'язання щодо постачання продовольства Німеччині та Австро-Угорщині.

Суть переворотуполягала у спробі шляхом змінидемократичноїпарламентськоїформи державного правління на авторитарну створитинову модель української держави, яка була б здатна зупинити радикалізацію, дезорганізацію та деградаціюсуспільства, стала б творцем і гарантом стабільного ладу, що ґрунтувався б на приватній власності та дотриманні правових норм.

Нова держава ґрунтувалася як на республіканських, так і на монархічних засадах. Згідно із «Законами...», уся влада, зокрема законодавча, зосереджувалася у руках гетьмана. Гетьман призначав отамана (голову) Ради міністрів, затверджував склад кабінету, мав право оголошувати амністію, військовий або надзвичайний стан, був верховним головнокомандувачем. За формою це була диктаторська влада з атрибутами національної традиції, за політичною суттю - авторитарний режим.

Слайд 13-16

 

Робота в групах з підручником.

1 група

Внутрішня політика П. Скоропадського. Гетьман сформував новий уряд - Раду міністрів - з помірно-консервативних чиновників, військових і суспільних діячів. Главою Кабінету міністрів став Ф. Лизогуб; міністром закордонних справ - Д.Дорошенко (член партії соціалістів-федералістів - єдиний соціаліст в уряді); міністром освіти - відомий український політик М. Василенко. Інші міністри були членами російських партій, в основному-партії кадетів.

Був налагоджений дієздатний адміністративний апарат (почали діяти старости, земські урядники, професійні чиновники, поліція тощо). Однак зміцнення цього апарату русифікованими представниками старого чиновництва являли погрозу Українській державі.

У промисловості було ліквідовано робочий контроль на виробництві, заборонялися страйки, скасовувався 8-годиний робочий день і встановлювався 12-годиний; відновився залізничний рух завдяки відновленню залізничних колій і мостів, ремонту локомотивів.

- Відповідно до головного пріоритету у внутрішній політиці - земельного питання - у липні 1918 р. був розроблений «Проект загальних основ земельної реформи», що викликав різкий протест більшості селян і невдоволення великих землевласників. У цілому ж можна констатувати відновлення в державі поміщицького землеволодіння.

Гетьманом Павлом Скоропадським була здійснена спроба створення національної армії, чисельність якої повинна була перевищити 300 тис. осіб. Гетьман прагнув також відродити козацтво в Україні.

В Український державі була реформована банківська мережа, прийнятий збалансований державний бюджет, вжиті заходи для становлення української грошової системи.

При гетьманаті були обмежені демократичні права.

Слайд 17

2 група.

4.Національно-культурна політика П.Скоропадського.

Найважливішим досягненнями гетьманату характеризувалася національно-культурна політика. Новою владою були здійснені спробиукраїнізаціїдержавного апарату і системи освіти:

- поряд із російськими гімназіями утворювалися українські, яких восени 1918 р. нараховувалося 150;

- був прийнятий закон про обов'язкове вивчення української мови і літератури, історії та географії України;

- відкрилися нові українські університети, перші з який - у Києві і Кам'янець-Подільському;

- у російськомовних університетах - Київському, Харківському, Одеському почали працювати кафедри української мови, літератури, історії та права.

24 листопада 1918 р. була відкрита Українська Академія наук, першими академіками якої стали відомі вчені Д. Багалій, А.Кримський, В. Вернадський, В. Косинський та ін. Президентом УАН був обраний В. Вернадський. В Українській державі були організовані Національна бібліотека, Національний архів, Національна галерея мистецтв, Національний історичний музей, Український національний театр під керівництвом П. Саксаганського, «Молодий театр» Л. Курбаса, Державний симфонічний оркестр, Українська державна капела тощо.

Слайд 18-20.

3 група

5. Зовнішня політика П. Скоропадського. 

Одним із головних завдань гетьманського уряду була боротьба заміжнародне визнанняУкраїнської держави. Найважливішиминапрямкамизовнішньої політики були:

- союз із Німеччиною, з якою були встановлені дипломатичні відносини;

- встановлення дипломатичних відносин з іншими країнами; у період гетьманату Україну визнали 30 країн, a 10 із них мали свої представництва в Києві; Україна мала своїх представників у 23 країнах;

- підписаннямирного договору з радянською Росією (12 червня 1918 р.);

- дипломатична боротьба з Австро-Угорщиною, що намагалася анексувати (захопити) східногалицькі землі та Холмщину;

- було встановлено політичні та економічні відносини з Кримом, Доном, Кубанню.

Але  Антанта, орієнтуючись на відновлення «єдиної і неділимої» Росії, не визнала Гетьманську державу.

Вчитель пропонує учням підбити підсумки перебування Скоропадського при владі та назвати основні причини падіння Гетьманату П.Скоропадського, корегуючи їх.

6. Підсумки перебування у влади П. Скоропадського. У цілому в Україні вдалося досягти стабілізації економіки, дати могутній імпульс розвитку української культури, досягла успіхів у зовнішній політиці.

Однак реставрація дореволюційних порядків на селі, однобічна орієнтація гетьманату на великих землевласників і буржуазіювідштовхувати від нього селянство, національну інтелігенцію, робітників. Крім того, опора на німецьку військову адміністрацію не виправдала сподівань П. Скоропадського, тому що Німеччина програвала війну й на її території зріла революція.

Починаючи з літа 1918 р. опозиція режиму П. Скоропадського підсилилася. Очолив її Український національний союз, головою якого з 18 вересня 1918 р. став В. Винниченко. У боротьбі проти гетьманату українські соціалісти пішли навіть на укладання союзу з більшовиками. 14грудня 1918 р. П. Скоропадський відрікся від влади. Незабаром війська, що підтримували опозиційний гетьманату Український національний союз, увійшли до Києва.

Слайд 21

На зміну Гетьманату П.Скоропадського прийшла Директорія на чолі із Симоном Петлюрою.

Слайд 22

7. Основні причини падіння гетьманату. Основними причинами падіння гетьманату були:

- відсутність численної дієздатної регулярної української армії;

- посилення впливу в Українській державі російських консервативних кіл;

- відновлення в державі поміщицького землеволодіння;

- вузька соціальна база гетьманату;

- підкорення соціально-економічної політики інтересам панівних верств та окупаційної влади;

- скрутне становище трудящих;

- наростання напруженості у суспільстві та формування організованої опозиції;

- поразка Німеччини та її союзників у Першій світовій війні

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ.

Запитання і завдання.

  1. Що стало причиною конфлікту між німецько-австрійською адміністрацією, консервативними колами України, з одного боку, і Центральною Радою - з другого?
  2. Як було організовано і здійснено гетьманський переворот?
  3. Чому Центральна Рада під час перевороту не мала підтримки у військах і в народних масах?
  4. Охарактеризуйте соціальну базу гетьманського режиму.
  5. За рахунок яких елементів відбувалося формування державного апарату в Українській державі?
  6. Що було зроблено для формування української армії?
  7. Чому, на вашу думку, гетьман зробив спробу відновити українське козацтво?
  8. Проаналізуйте міжнародну діяльність гетьманського уряду.
  9. Назвіть сильні й слабкі сторони аграрної політики Скоропадського.
  10. Що змінилося за часів гетьманату на транспорті, у фінансовій політиці, у промисловості?

Висловте свою думку: «Ким був Павло Скоропадський - «політичним перевертнем» чи «щирим патріотом»?»

V. ПІДСУМКИ УРОКУ.

Рефлексія: Сьогодні на уроці я можу...

- розповісти про внутрішню політику Української держави;

- працювати з історичними документами, робити висновки;

- висловити свою думку щодо постаті Павла Скоропадського.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1.Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2.За поданим зразком складіть і заповніть таблицю «Українська держава П. Скоропадського».

 

Слайд 24

Українська держава П. Скоропадського

 

Зовнішня політика

П.Скоропадського

Внутрішня політика П.Скоропадського

Аграрна політика

Армія

Економіка

Влада

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Документ 1

П. Скоропадський про обставини, які спричинили переворот  29 квітня 1918р.

Багато людей критикують мій крок і злим оком дивляться на возстановлення Гетьманства. Зовсім зрозуміло, чому так відносяться до цього факту вороги української державності. Оправдувати відновлення і зміцнення державної української традиції не можуть ті, що хочуть, аби не було Української держави. Відповідати їм на роблені мені закиди - безцільно. Але тим, що звуть себе українцями, мені хочеться поки що сказати лише одне: пам'ятайте, що коли б не було мого виступу, німці, кілька днів пізніше, завели б на Україні звичайне генерал-губернаторство. Воно було б оперте на загальних основах окупації і нічого спільного з українством, розуміється, не було б. Тим самим не було б Української держави, яка реально появилась на світовій арені хоч у цьому короткому періоді Гетьманства. А це значить, що ідея української державності в очах чужих і своїх здавалася б і досі нездійснимою утопією. Від часів Гетьманства 1918 р. державність українська стала фактом, з яким світ рахувався і буде рахуватись... Писано у березні-травні 1919 р. у Лозанні.

 

 

 

Документ 2

Грамота П. Скоропадського «До всього українського народу»

«Громадяне України!

Всім: Вам, козаки та громадяне України, відомі події посліднього часу, коли джерелом лилася кров кращих синів України і знову відродившися Українська Держава стояла коло краю загибелі.

Спаслась Вона, дякуючи могутньому підтриманню центральних держав, які, вірні свому слову, продовжують і по цей час боротись за цільність і спокій України.

При такій піддержці у всіх зродилась надія, що почнеться відбудовання порядку в Державі й економічне життя України війде, врешті, в нормальне русло.

Але ці надії не справдились.

Бувше Українське Правительство не здійснило державного будування України, позаяк було зовсім не здатне до цього.

Бешкети й анархія продовжуються на Україні, економічна розруха і безроботиця збільшуються і розповсюджуться з кожним днем і врешті для багатющої колись-то України встає грізна мара голоду.

При такому становищі, яке загрожує новою катастрофою Україні, глибоко сколихнуло всі трудові маси населення, які виступили з категоричним домаганням негайно збудувати таку Державну Владу, яка здібна була б забезпечити населенню спокій, закон і можливість творчої праці.

Як вірний син України, я рішив відкликнутись на цей поклик і взяти на себе тимчасово всю повноту влади.

Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України.

Управління Україною буде провадитися через посередництво призначеного мною Кабінету Міністрів і на остаточнім обґрунтованні нижче долучених до цього законів про тимчасовий державний устрій України.

Центральна і Мала Рада, а также всі земельні комітети з нинішнього дня розпускаються. Всі Міністри і товариші звільняються

Всі нинішні урядовці, працюючі в державних Інституціях, зістаються на своїх посадах і повинні продовжувати виконання своїх обов'язків.

У найближчий час буде виданий закон, установляючий новий порядок Виборів до Українського Сойму.

До цього я буду твердо стояти на сторожі порядку й законности в Українській Державі, буду домагатись негайного виконання всіх державних розпоряджень і буду підтримувати авторитет влади, не спиняючись ні перед якими самими крайніми мірами.

Права приватної власности - як фундаменту культури і цивілізації відбудовуються в повній мірі, і всі розпорядження бувшого Українського Уряду, а рівно тимчасового уряду російського, відміняються і касуються. Відбувається повна свобода по зробленню купчих до куплі-продажі землі.

Поруч з цим будуть прийняті міри по відчуженню земель по дійсній їх вартосте від великих власників, для наділення земельними участками малоземельних хліборобів.

Рівночасно будуть твердо забезпечені права робітничого класу. Особлива увага буде звернена на поліпшення правового становища і умов праці залізничників, котрі при виключно тяжких умовах і на один час не кидали своєї відповідальної праці.

В області економічній і фінансовій відбувається повна свобода торгу й відчиняється широкий простір приватного підприємства й ініціативи».

 

Захист дітей
Відеопрезентація
Пошук
Календар
«  Грудень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Друзі сайту