Меню сайту
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Могутність і занепад папства.Могутність і занепад папства. Мета уроку:продовжити ознайомлення із темою "Релігійно-церковне життя середньовічної Європи", розглянути діяльність церкви в Європі в середньому та пізньому Середньовіччі; з’ясувати причини, хід та наслідки хрестових походів; розкрити причини утворення лицарських орденів та проаналізувати значення їх діяльності для середньовічної Європи,
Основні поняття та терміни: клюнійці,папство, папська область,хрестові походи, духовно-рицарські ордени, духовно-рицарські ордени тамплієри (храмовники), госпітальєри, тевтонці,єретик, інквізиція, інвестура, симонія, єресь, альбігойці, чернечий орден, катари, вальденси, авіньйонський полон Основні дати та події: 1095 - заклик папи Урбана ІІ у м Клермоні до війни з мусульманами 1096— 1099 рр. - перший хрестовий похід 1147— 1149 рр. - другий хрестовий похід 1189— 1191 рр. - третій хрестовий похід 1202— 1204 рр. - четвертий хрестовий похід 1217— 1221 рр. - п'ятий хрестовий похід 1228— 1229 рр. - шостий хрестовий похід 1248— 1254 рр. сьомий хрестовий похід 1270 р. - восьмий хрестовий похід 1309-1377 - "авіньйонський полон" пап 756р.- заснування Папської держави, що збереглася і донині (Ватикан) 1059 р.- клюнієць, монах Гільдебрант домігся від Латеранського собору рішення про невтручання світської влади в обрання пап і став папоюГригорієм VII. Особа в історії: Урбан ІІ,Олексій ІІ Комнін, ,Салах ад Дін, Пєр Вальдо, Томас Торквемада, Інокентій ІІІ. Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:
Обладнання:
Тип уроку: комбінований. Вид уроку: урок вивчення і засвоєння нових знань Структура уроку. І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація розумової діяльності школярів ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. ІV. Опрацювання нового матеріалу V. Узагальнення і систематизація знань. VІ. Підсумки уроку та оцінювання учнів. VІІ. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організаційний момент . ІІ. Актуалізація розумової діяльності школярів. Гра «Пароль» Учитель пропонує учням назвати по одному слову, що відповідало б змісту попереднього уроку. Це своєрідний пароль, який стимулює розумову діяльність учнів і дає змогу перейти до подальшої роботи на уроці. Картки із диференційованими завданнями Вчитель роздає учням картки із диференційованими завданнямиі пропонує дітям у короткий термін дати відповіді на них. Картка №1 (завдання, яке оцінюється у 3-4 бали) 1. У якому році християнська церква розділилась на Західну і Східну? Як по-іншому називається Західна церква та Східна церкви? 2. Чому католицька церква була дуже багатою? Перерахуйте джерела надходження її багатств. Картка №2 (завдання, яке оцінюється у 7-8 балів) 1. Назвіть причини поділу християнської церкви на західну і Східну? Які відмінності існували між Західною і Східною церквами? 2. Хто такі Григорій VII, Генріх IV, Інокентій ІІІ? Чим вони відомі? Картка №3 (завдання, яке оцінюється у 11-12 балів) Доведіть, що в ХІ-ХІІІ ст. вЕвропівідбувалось посилення папської влади. Що таке індульгенція, десятина, реліквія? Що їх об`єднує?
Основний етап ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. (слайд № 1) Ми продовжуємо працювати над темою "Рілігійно-церковне життя середньовічної Європи". На минулому уроці ми з вами розглянули тему "Католицька церква в V-XIII столітті", а сьогодні темою нашого уроку є "Могутність і занепад папства". Вчитель пропонує учням послухати музику GarriGrodbergOrgannayamessaXII. FughettasuperDiessinddieheil'genGebot. BWV679 записати тему та план уроку
ІV. Опрацювання нового матеріалу (слайд № 2) План уроку.
Виклад нового матеріалу. У формі розповіді вчителя з елементами лекції та евристичної бесіди 1. Влада папи римського посилилася в V-VI ст., під час розпаду Західної Римської імперії, коли церковна влада фактично замінила відсутню світську владу.(слайд №3) За підтримки Піпіна Короткого у756р. на відвойованих улангобардів територіях було заснованоПапську державу, що збереглася і донині (Ватикан); так папа римський став світським правителем. Верховенство пап у Західній Європі обґрунтовував так знанні «Константанів дар» — грамота, начебто складена Константином І, якою імператор передавав папі світську владу над Римом і Західною Римської імперією (у XV ст. доведено, що документ був підробкою). У X ст. римські папи фактично призначалися німецькими королями та імператорами, поширенасимонія-купівля і продаж церковних посад або духовного сану; відбувається «обмерщення» церкви: священнослужителі від найнижчих до найвищих жили за світськими правилами, а не за біблійними заповідями, що підривало престиж церкви. В середині Х ст.почався рух за оновлення церкви, який очолив французький монастир Клюні котрий підлягав не єпископу, а безпосередньо,папі.(слайд № 4) Мета клюнійського руху
У 1059 р. клюнієць, відомий вже вам монах Гільдебрант домігся від Латеранського собору рішення про невтручання світської влади в обрання пап і ставши папоюГригорієм VII, Реформи Гільдебранта (слайд № 5) Гільдебрант
Вчитель пропонує учням пригадати випадок між імператором ГенріхомІV та Григорієм VII і продовжує розповідь. В результаті даних реформ підвищився авторитет папства. У 1122 р. інвеституру поділено на світську і духовну; єпископівобирали, папа та імператор їх затверджували. (слайд № 6) У XIII ст. вдосконалено процедуру вибору пап — запровадженоконклав— зібрання кардиналів для обрання папи; щоб уникнути зовнішнішнього втручання, виборців-кардиналів зачиняли в приміщенні й тримали під замком, поки вони не оберуть верховного понтифіка - папу римського. Кардинал —вищий, після папи римського, чин у католицькій церкві, радниками; знаком кардинала є червона шапочка як символ готовності пролити кров за церкву. 2. Таким чином католицька церква стала самостійною і надзвичайно міцною силою середньовічної Європи, яка не корилася і не звітувала нікому, а папа став набагато сильнішим за європейських монархів. на фоні запису музики Вівальді "Toskofantasy" вчитель продовжує свою розповідь. Наприкінці ХІ ст. своєю активною діяльністю Папа Римський Григорій VII значно посилив вплив католицизму і на повсякденне життя людей, і головне - на дії монархів. Авторитет глави церкви зріс так, що Європа готова була виконувати його заклики. Європейські країни вже сім років переживали скруту, викликану повенями, чумою та голодом. Роки 1089—1094 наче випробовували людей на міцність, і багато хто вважав, що наближається кінець світу. Тому треба просити в Бога милості, спокутувати гріхи подвигами за віру, помолитися в святих місцях. До всього цього додалися неабиякі складнощі у житті феодалів – земель для всіх уже не вистачало, тому між бідними агресивними рицарями та землевласниками виникали все нові й нові криваві сутички. Запал і зброю рицарів, бажання мирян відстоювати віру, щоб уникнути Божої кари, прагнення церкви розширювати християнський світ дуже доречно можна було застосувати проти турків-сельджуків, які захопили Єрусалим. У місті знаходилася найбільша християнська святиня – Гроб Господній. Візантійський імператор Олексій I Комнін звернувся до Папи Римського з проханням допомогти подолати зло. Так виникла ідея паломництва з особливою місією – збройного визволення християнського світу від іновірців і поширення віри. І ось 27 листопада 1095 р. в м. Клермон, що у Франції, пройшов церковний собор, на якому виступив Папа Урбан II. Він закликав розпочати військовий похід на Схід.За це паломникам будуть відпущені гріхи, а загиблі потраплять у рай. До того ж, людям, які зібралися на майдані, сподобались слова Папи: «Ті, що тут у смутку та злиднях, там будуть веселі й багаті». Іншими словами, глава церкви натякнув на здобич. А це було вирішенням проблеми для рицарів, які, не маючи землі, грабували своїх же - слабших феодалів. Побудова повідомлень за алгоритмом. Учитель подає учням алгоритм, за яким вони готують письмове повідомлення. У даному випадку це тема «Причини хрестових походів»: (с.76-77). (слайд №7) Причини → економічні → політичні → соціальні. За допомогою Методу «Мозкового штурму вчитель пропонує учням « З промови папи Урбана ІІ на Клермонському соборі 1095 р.» відповісти на запитання(слайд №8). Хрестові походи – це визволення чи завоювання?(слайд № 9) Учні пропонують свої версії. Розповідь вчителя. Заклик до походу проти іновірців сколихнув маси – на Схід готуватися йти не лише рицарі, а й селяни, мешканці міст. На одяг вони нашивали хрести, але хрестовими ці походи назвали вже пізніше. Спершу це було паломництво. Традиція йти вклонитися святим місцям і помолитися зберігається й досі – в Україні таких людей звуть прочанами, від слова «проща». Назва «паломники» виникла від звичаю привозити з Єрусалима пальмове гілля. Та звісно, цей похід був особливим. Крім цілком зрозумілого для тих часів прагнення захисту віри на Святій Землі, всіх приваблювала можливість очиститися від гріхів. Кожен із учасників прагнув здобути щось своє: Церковні ієрархи сподівалась не лише визволити Святий Єрусалим від іновірців, а й поповнити скарбницю захопленими багатствами. Королі прагнули розширити свої землі й знайти нових підданих. Рицарство воювало за майно і землеволодіння. Селяни хотіли звільнитися від гніту феодалів і отримати свої земельні наділи. Купці сподівалися встановити та розширити торговельні зв’язки з іншими країнами. Тобто, бажання захопити чужі краї володіло багатьма. Не вистачало лише поштовху, який би зрушив маси людей з місця. І слова Папи Урбана ІІ «Так хоче Бог» стали цим поштовхом. У похід за «святу справу», як вони вважали, пішли селяни, міщани та дрібні феодали Франції й Німецької імперії, маючи при собі замість зброї вила, коси. По дорозі вони грабували, бо вирушили без харчових припасів. А коли зустрілися з турками-сельджуками, то ті їх розбили. Після цього проти турків виступили рицарі. (слайд № 10) 3. Вчитель розповідає учням про духовно-рицарські ордени і пропонує учням записати основні моменти з їхнього життя та мету їх створення. Метастворення: 1. Підтримка руху хрестоносців. 2.Збройний захист Святої Землі. Орден госпітальєрів (іоаннітів)(1070 р.) заснований монахами єрусалимського госпіталю св. Іоанна — притулку для вбогих, офіційна назва —«Орден вершників госпіталю Святого Іоанна Єрусалимського». Статутні вимоги — бідність, цнота, послух; в ордені могли бути й жінки. Головне завдання — піклування про хворих і поранених, безкоштовна допомога біднякам; з середини XII ст. — війна з невірними (І охорона прочан. У XVI ст. з ініціативи німецького імператора Карла V заснували свою державу на о. Мальта, з цього часу орден зветьсяМальтійським. Існує донині як духовно-благодійна корпорація, Орден тамплієрів, або храмовників (1118-1119 рр.),заснований Гуго де Пайєном для захисту прочан і Гробу Господнього у відвойованому Єрусалимі. Офіційнаназва —«Таємнерицарство Христове і Храму царя Соломона». Статутні вимоги — бідність, цнота, хоробрість; жінок в ордені не було. Штаб-квартирою став о.Кіпр, подарований Ричардом. Після розгрому держав хрестоносців повернулися до Франції; мали володіння в усій Європі. Утримували добре озброєне військо, низку фортець. Займалися лихварством (саме вони винайшли банківські чеки ти бухгалтерські папери) і перетворили орден на фінансову державу; брали на збереження навіть королівські цінності. Орден припинив існування на початку XIV ст. Сила й багатство тамплієрів спонукали французького короля Філіпа IV Красивого заручитися підтримкою папи та заарештувати великого магістра ордену Жака де Моле та 15 тис. рядових членів і провести слідство. Тамплієрів звинуватили в усіх можливих і неможливих гріхах, керівництво ордену спалили живцем. В інших країнах обмежилися тільки розпуском ордену. За легендою, Жак де Моле перед стратою напророчив королеві Філіпу IV Красивому і папі Клименту V близьку загибель. Протягом року вони й справді померли; припускають, що їх отруїли спільники тамплієрів. Тевтонський орден,абоОрден св. Діви Марії (1190 р.),заснувалипід час облоги хрестоносцями Аккри бременсько-любекські купці. Статутні вимоги — бідність, цнота, послух. Складався лише з німців, мав захищати німецьких прочан. У XIII ст. перебрався до Прибалтики, де загарбав землі прусім, ии товців та лівів і створив свою державу. Згодом державаТевтонськогоордену перетворилася на герцогство, потім на королівство Пруссія. Формально орден існує донині. Сприяли укріпленню католицької церкви, перетворившип ні справжню державу з власними землями, селянами, судовою системою, фінансами, дипломатією. (слайд № 11) Церква набула право накладатиінтердикт - тимчасову заборону богослужіння та здійснення обрядів, що паралізувало релігійно-громадське життяна область або країну проголошуватианафему-церковне прокляттяабо відлучати від церкви будь-яку особу. Відлучення від церкви — недопущення людини до церковнихтаїнств та обрядів. Вчитель пропонує учням перенести до зошита таблицю. (слайд № 12)
і відповісти на запитання З якою метою були створені духовно-рицарські ордени і яку роль вони відіграли в світовій історії середньовіччя? Хрестоносці були грізною силою в Європі, але мусульмани виявилися сильнішими і раз за разом перемагали рицарів, що надзвичайно розлючувало других. Так ледь виживши після облоги в Антіохії у1099 р. хрестоносці вдерлисядо Єрусалиму, де жорстоко розправились не лише із іновірцями, а й із християнами, які потрапляли під руку. Загалом за 1096-1291 рр. відбулося вісім хрестових походів. Вчитель пропонує учням ознайомитися із картою першого та другого хрестових походів і місцями утворення держав хрестоносців. (слайд № 13-14) та заповнити таблицю "Хрестові походи". (слайд № 15)
|
Фейсбук
Захист дітей
Відеопрезентація
Пошук
Календар
Архів записів
Друзі сайту
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||