Понеділок, 22.10.2018, 00:58
Вітаю Вас Гість | RSS

НВК "Ковалівська гімназія"

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Сільське господарство.

Тема: Сільське господарство.

 

Мета: визначити природно-географічні чинники розвитку сільського

            господарства, структуру галузі та особливості сільськогосподарського

            виробництва; навести конкретні приклади зв’язків сільського

            господарства з іншими галузями.

 

Хід уроку

  1. Мотивація навчальної діяльності.

 

Сільське господарство належить до найдавніших видів господарської Діяльності людини. На території України на рубежі V і IV тисячоліть До н. е. розвинулося осіле землеробство (трипільська культура). З давніх часів Україна відома своєю сільськогосподарською продукцією серед інших народів і країн. І зараз сільське господарство належить до важливих галузей міжнародної спеціалізованої держави.

 

  1. Актуалізація опорних знань учнів.

Запитання

1)      Що таке земельні резурси, забезпеченість ними України?

2)      Дайте характеристику властивостей чорноземів.

3)      Як використовують продукцію сільського господарства?

 

  1. Вивчення нового матеріалу.

Значення та чинники розвитку сільського господарства.

 

             Розвиток сільського господарства залежить від природно-географічних і соціально-економічних передумов. До перших належать земельно-ґрунтові й агро-кліматичні ресурси, які загалом дуже сприятливі на території України.

             Сільськогосподарські угіддя займають 42 млн. гектарів, або 70% загального фонду країни. Структура сільськогосподарських угідь така: 78,9% — орні землі (рілля) і багаторічні насадження, 13,0% — пасовища, 8,4% — сіножаті. Найвища частка орних земель — у степових районах (70 — 80%) і лісостеповій зоні. Пасовища зосереджені, в основному, в Карпатах, на Поліссі та в південно-східних степових областях, сіножаті — в долинах рік лісової і лісостепової зон.

             Серед соціально-економічних передумов сільськогосподарського виробництва важливу роль відіграють трудові ресурси (сільські райони України ними забезпечені достатньо), особливості землеволодіння, тобто відносини власності на землю, й аграрна політика держави.

             В Україні тривалий час землею володіли держава і великі колективні господарства, зараз вона — у власності селянських спілок і фермерів. Зміни у землеволодінні відбуваються дуже повільно. Новим поштовхом для подальшого реформування селянського господарства стало прийняття у 2001 році Земельного кодексу України, що його справедливо назвали "земельною конституцією". Частка землі, яка знаходиться у володінні фермерів (таких в Україні понад 36 тис. господарств) становить тільки 2% від площі сільськогосподарських угідь. Розвиток фермерства та створення кооперативів селян-власників землі дозволить значно піднести рівень розвитку сільськогосподарського виробництва у країні. Це вже проявляється в останні роки, коли процеси реформування у сільському господарстві стали більш реальними.

             Тривалий час сільськогосподарське виробництво розвивалося екстенсивним шляхом, тобто за рахунок залучення до нього додаткових земельних площ, особливо ріллі, збільшення поголів'я худоби. Площа орних земель приростала за рахунок зменшення площ інших сільськогосподарських угідь (це негативно впливало на кормову базу тваринництва), а також внаслідок проведення водної меліорації — зрошення та осушення земель. Зрошувальні землі розташовані на півдні України, їх площа — 2,5 млн. га. У перезволожених і заболочених районах Полісся і північного лісостепу під осушення залучено 3,3 млн. га земель.

            Нині територія України належить до найбільш розораних в Європі і світі (рілля становить 1/2 її площі). При цьому розорювалися навіть землі, не дуже придатні для землеробства, — наприклад, осушені землі на Поліссі чи осушені заплави річок. Внаслідок цього площі земель збільшувались, але знижувалася їх продуктивність, що не сприяло збільшенню обсягів виробництва культур.

            Збільшення поголів'я худоби спричиняло проблеми її утримання через низькоякісну кормову базу, недостатнє впровадження високопродуктивних порід тварин та ін.

      В сучасних умовах екстенсивний шлях ведення сільськогосподарського виробництва має поступитися інтенсивному — отриманню більших врожаїв сільськогосподарських культур у результаті поліпшення обробітку земель, внесення добрив, використанню отрутохімікатів та ін., піднесенню продуктивності худоби за рахунок селекції, поліпшення кормової бази тощо.

Запитання та завдання (пропонується провести за методом «Мозковий штурм».

1)      Які фізико-географічні чинники є визначальними для розвитку сільського господарства України?

2)      Вкажіть перспективи розвитку сільського господарства України.

 

Структура і з’язки сільського господарства з іншими галузями.

 

Сільське господарство входить до складу агропромислового комплексу і включає наступні основні галузі:

1)Рослинництво. Галузь підрозділяється на підгалузі по вигляду вирощуваних рослин:

зернові культури (пшениця, ячмінь, жито, овес, рис, кукурудза, гречка, сорго та ін.);

зернобобові культури (горох, квасоля, чечевиця, соєві боби та ін.);

кормові культури (кормові трави, силосні культури, кормові коренеплоди, кормові баштанні культури);

технічні культури: а) харчові культури (цукровий очерет, цукровий буряк, крахмалоносні культури, лікарські рослини); б) текстильні культури (бавовник, льон, джут, коноплі.

Овочево-баштанні культури: а) картопля, б) листові культури (капуста, салат, шпинат, кріп, листова петрушка і ін.); в) плодові культури (томат, огірок, гарбуз, кабачок, патисон, баклажан, перець); г) цибулинні культури (цибуля і часник); д) коренеплоди (морква, столові буряк, пастернак, петрушка, селера, ріпа, редиска, редька та ін.); е) баштанні культури (кавун, диня, гарбуз та ін.);

олійні і ефіроолійні культури: а) олійні культури (соняшник, рицина, гірчиця, рапс, кунжут, рижик (рослина), коноплі, льон, ); б) ефіроолійні культури (коріандр, аніс, кмин та ін.); виноградарство; садівництво; грибництво.

2)Тваринництво:

скотарство (вирощування великої рогатої худоби), вівчарство, козівництво, кролівництво, конярство, бджільництво, звірінництво, рибництво, марикультура, оленярство, птахівництво, свинарство, шовківництво.

3)Рибальство.

 

Між сільським господарством та іншими галузями економіки існують тісні зв’язки. Просмисловість постачає сільське господарство різною технікою, паливно-мастильними матеріалами, обладнанням, добривами тощо. В свою чергу, сільське господарство являється постачальником сировини для різних галузей промисловості, впершу чергу харчової та легкої. Зв’язки між сільським господарством та промисловістю настільки тісні, що утворюють агропромисловий комплекс.

 

  1. Закріплення вивченого матеріалу.

 

Запитання та завдання.

1)      Назвіть структуру сільського господарства?

2)      Чим займаються рослинництво та тваринництво?

3)      Складіть схему «Агропромисловий комплекс Украхїни».

 

    5.Домашнє завдання.

Захист дітей
Відеопрезентація
Пошук
Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Друзі сайту